Вступ
Нафтовий танкер під назвою Cururo вирушає в нетрадиційну подорож із Х’юстона до Чилі. Замість звичайного маршруту через Панамський канал він вирішив плисти вздовж узбережжя Атлантичного океану Південної Америки, перетнувши підступну Магелланову протоку та прокладаючи свій шлях узбережжям Тихого океану. Цей тривалий обхід міг подовжити подорож до 32 днів, охоплюючи понад 10 000 морських миль (18 520 км). Перенаправлення викликає занепокоєння щодо скорочення поставок бензину США на західне узбережжя Південної Америки, зокрема в Чилі. Експерти стверджують, що зміна маршруту є відповіддю на перевантаженість Панамського каналу, яка спонукала інші судна для переробки нафтопродуктів вибрати альтернативні шляхи до Чилі або з Чилі.
Вплив на паливні потоки
За словами Метта Сміта, аналітика служби відстеження суден Kpler, очікується, що змінена траєкторія Cururo та інших суден, таких як Green Sky і High Loyalty, знизить експорт бензину зі США до Південної Америки. Нездатність Панамського каналу прийняти ці танкери спонукала до довших маршрутів. Відповідно, експорт дизельного палива з США до Європи зріс, оскільки Південна Америка скорочує свої закупівлі через пробку на Панамському каналі. Дані Kpler показують, що в грудні приблизно 45% дизельного експорту США було призначено до Європи, порівняно з лише 21% у попередньому місяці.
Ширші наслідки
Зміна потоків нафтопродуктів має далекосяжні наслідки, крім наявності палива. Аналітики прогнозують сплеск активності судноплавства, що вимірюється тонно-милями, і, як наслідок, підвищення фрахтових ставок. Таким чином, американські танкери, які традиційно курсують до Південної Америки, тепер перетинатимуть Атлантику до Європи. Тим часом, судна, що прямують з Азії, замість цього будуть прямувати до Південної Америки. Очікується, що це перенаправлення судноплавних маршрутів змінить глобальний ландшафт судноплавства та вплине на прибутковість різних гравців ринку.