Зростання поставок нафти
У листопаді 2023 року поставки російської сирої нафти марки Urals до Туреччини досягли історичного максимуму в 400 000 барелів на день (б/д), що становить приблизно 14% від загального морського експорту російської нафти того місяця. Очікується, що цей сплеск поставок нафти продовжиться, оскільки приватний російський нафтовидобувний концерн «Лукойл» нещодавно підписав угоду з азербайджанською компанією SOCAR щодо переробки до 200 000 барелів нафти на день на турецькому нафтопереробному заводі STAR Socar. Згідно з торговими джерелами, це ще більше збільшить поставки до Туреччини в найближчі місяці.
Збільшення імпорту нафтопродуктів
Окрім зростання поставок сирої нафти, Туреччина також стала свідком значного зростання імпорту російського дизельного палива, мазуту, авіаційного та морського палива. З січня по листопад 2023 року імпорт цих дистилятів до Туреччини зріс на 200% до приблизно 0,29 млн барелів на день. За цей же період Росія поставила до Туреччини 13 млн тонн дистилятів, у тому числі 8,6 млн тонн дизельного палива з наднизьким вмістом сірки (ULSD 10ppm), порівняно з 4,3 млн тонн у 2022 році.
Економія коштів і переваги для Туреччини
Економія коштів для Туреччини була значною: країна платить на 25-150 доларів США менше за тонну (3,3-20 доларів за барель) за російське дизельне паливо порівняно з цінами в Середземномор’ї. Подібним чином сиру нафту з Росії продають до Туреччини за пільговими цінами, з економією 5-20 доларів за барель. Цей більш дешевий імпорт енергоресурсів допоміг Туреччині скоротити торговельний дефіцит і послабити тиск на її валюту, яка знецінилася на 30% цього року.
Суперечності та роль Туреччини як енергетичного центру
Туреччина зіткнулася з критикою з боку кількох активістів і прихильників України, звинувативши країну в тому, що вона ефективно допомагає Росії в обході санкцій і направляє свою продукцію в Європу. Індія, ще одна країна, яка вирішила не вводити санкції, також суттєво збільшила імпорт російської нафти, що призвело до економії близько 2,7 мільярда доларів за перші дев’ять місяців 2023 року. Проте економія Туреччини на барель була вищою через її порівняно менший обсяг. обсяги імпорту та зниження вартості фрахту. Крім того, валовий прибуток найбільшого нафтопереробного заводу Туреччини Tupras минулого року склав 30 доларів США за барель, що на 6 доларів США за барель вище середньої рентабельності складного нафтопереробного заводу в Середземномор’ї.
Прагнення Туреччини стати головним центром розподілу енергії для Південної Європи збігаються з її давніми планами. З іншого боку, Росія розглядає цей хаб як можливість перенаправити свій експорт газу з Європи або опосередковано продавати газ до ЄС.