Вразливість Китаю в Індійському океані
Щодня близько 60 повністю завантажених дуже великих нафтових суден подорожують між Перською затокою та китайськими портами, перевозячи приблизно половину нафти, яка живить другу за величиною економіку світу. Ці танкери заходять у Південно-Китайське море, де зростає військова присутність Китаю. Однак, коли вони перетинають Індійський океан, їм не вистачає захисту на театрі військово-морських сил, де в основному домінують США. Ця вразливість зараз знаходиться під пильною увагою західних військових і наукових стратегів, які моделюють сценарії потенційних конфліктів з Китаєм через Тайвань або деінде в Східній Азії. .
Можливі варіанти ескалації
На думку аналітиків, ця давня слабкість дає противникам Китаю різні варіанти ескалації напруженості в затяжному конфлікті, подібному до війни Росії проти України. Ці варіанти варіюються від операцій переслідування та заборони китайського судноплавства, які можуть перенаправити китайські військово-морські судна в регіон, до блокади, потоплення або захоплення танкерів. Така тактика може відмовити Китай від дій або збільшити вартість вторгнення на Тайвань.
Вплив на розрахунки Китаю
Хоча незрозуміло, як ця вразливість впливає на розрахунки Пекіна щодо Тайваню, китайські стратеги усвідомлюють цю проблему. Згідно з документами НОАК і офіцерам у відставці, остаточне рішення про початок військових дій буде приймати президент Сі Цзіньпін. Однак аналітики вважають, що Китаю буде важко захистити свої нафтові лінії, особливо якщо конфлікт затягнеться. Попит на нафту в Китаї зростає: за 11 місяців до листопада 2021 року було імпортовано 515,65 млн тонн сирої нафти, тобто річне зростання на 12,1%. Приблизно 62% імпорту нафти та 17% імпорту природного газу Китаєм проходить через Індійський океан через ключові ворота, такі як Малаккська протока та Південно-Китайське море.
Розгортання та бази ВМС Китаю
Зараз у Китаї є лише одна спеціальна військова база в Індійському океані, розташована в Джибуті, яка була відкрита в 2017 році. Хоча Китай має розгалужену мережу військових супутників, йому все ще бракує повітряного прикриття та постійної присутності НОАК в океані. З іншого боку, США мають значну присутність в Індійському океані та розширюють свої підводні патрулі та базу в Австралії. Китай поступово збільшує розгортання і вивчає варіанти зміцнення своїх позицій у регіоні.
Майбутнє військово-морської присутності Китаю в Індійському океані
Хоча Китай підтримує в Індійському океані кілька кораблів спостереження, військових кораблів і ударних підводних човнів, він ще не повністю використав свої найпотужніші ресурси. Деякі аналітики прогнозують, що це зміниться, особливо тому, що Китай наголошує на важливості піратського патрулювання для захисту ліній постачання в Індійському океані. Також очікується, що ударні підводні човни Китаю збільшаться на дальності, оскільки вони вдосконалюватимуться, кидаючи виклик домінуючій позиції ВМС США. Однак Китай залишається обережним щодо розширення свого повітряного прикриття, яке було б життєво важливим у разі конфлікту.
Безпека поставок і енергетичні потреби Китаю
Відстеження та контроль над відправленнями до таких країн, як Японія, Південна Корея та Австралія, було б серйозною проблемою, якби військові операції були спрямовані на Китай. Запаси нафти в країні зберігаються під землею, і їх неможливо відстежити за допомогою супутників. Хоча Китай має мінімальний надлишок природного газу, він покладається на трубопроводи з Росії, Середньої Азії та М’янми для збільшення обсягів. Китай здебільшого самозабезпечує себе пшеницею та рисом, а великі запаси обох залишаються державною таємницею. У секретній доповіді Американо-китайської комісії з аналізу економіки та безпеки було запропоновано Пентагону оцінити військові потреби блокади поставок енергоносіїв Китаю, включно з потенціалом Китаю задовольнити енергетичні потреби за рахунок запасів, нормування поставок і наземних поставок.